Блог учителя української мови та літератури, зарубіжної літератури: квітня 2022

середу, 27 квітня 2022 р.

Оцінки з брехнею та провокування списування

Закон України "Про освіту" (05.09.2017 року)

Стаття 42.Академічна доброчесність

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути
притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

четвер, 21 квітня 2022 р.

Світе, живи майбуттям!

Малюнок учениці 11 класу Олійник Елизавети

Малюнок учня 11 класу Ставнійчука Мирослава

середу, 20 квітня 2022 р.

Війна - загроза людству

Люди воювали впродовж усієї своєї історії. При тому, що будь-яка війна згубна — вона приносить більше руйнувань і страждань, ніж вигоди, люди продовжували вести війни й виправдовувати їх. Про «необхідність воювати» говорили у Стародавньої Греції й Римі, в Китаї та Індії, і в Середньовічній Європі.

Що таке війна і навіщо людям воювати?

Війна в її класичному розумінні — збройне протистояння двох держав. Ці держави можуть відрізнятися розміром території та чисельністю населення, але повинні мати приблизно однаковий політичний статус.

Найчастіше держави ворогували, щоб захопити чужу територію й ресурси. Та іноді війни починали з абсолютно безглуздих причин. Наприклад, після того, як команда однієї країни програвала іншій у футбол, як це сталося в липні 1969-го між Сальвадором і Гондурасом, коли безглуздий з нашої точки зору збройний конфлікт коштував понад двох тисяч життів та поховав інтеграційний проєкт Спільного ринку в Центральній Америці.

«Нормальним» явищем в історії була ситуація, коли велика держава стикалася із зовнішньої проблемою, вона могла домогтися бажаного за допомогою зброї. При цьому покладатися на слова було неможливо — домовленості з іншими країнами часто порушували.

Ставлення до ведення війн значно змінилося лише в XX столітті завдяки появі ядерної зброї — настільки руйнівної, що будь-яка сторона, яка використала б цю зброю, неминуче завдала б шкоди як противнику, так і собі.

Як змінилося ставлення до воєн нині?

З часом трансформувалося і глобальне уявлення про війни як такі: сучасні держави усвідомлюють рівень економічних і політичних втрат, пов’язаних зі збройним конфліктом. Наприклад, важко пояснити громадянам, навіщо податки, які вони платять для організації життя країни та забезпечення соціальних програм, ідуть на фінансування бойових дій.

Ще одна недооцінена причина змін — поширення сучасних засобів масової інформації і комунікації та їхній вплив на політичні процеси. Нині солдати, користуючись новими технологіями, можуть показати всьому світові, що справді відбувається в районі воєнного конфлікту.

Попри деякі об’єктивні проблеми, помітним є процес розвитку інститутів міжнародного права і наддержавних організацій. Наприклад, ООН чи Євросоюз. Вони допомагають регулювати політичну обстановку у світі, запобігати спалахуванню воєн. Якщо збройний конфлікт таки почався, подібні організації прагнуть запобігти зростанню рівня насильства і якомога швидше розв’язати та залагодити конфлікт.

У статті «Сучасна війна: проблема осмислення характеру та змісту» фахівці зауважують: кількість і масштаб воєн поступово зменшуються. Помітно, що після Другої світової великі держави фактично відмовилися від прямих зіткнень між собою і звернулися до політичних ігор. Натомість активним ініціатором сучасних війн стали недержавні суб’єкти: повстанські рухи, революційні групи, терористичні організації. Вони менше обтяжені якимись політичними зобов’язаннями й договорами, їх нерідко «в темну» використовують ті ж таки великі країни.

Як протікають сучасні воєнні конфлікти?

Істотна частина зіткнень у XXI столітті відбувається всередині держав, наприклад коли урядові сили борються з реальними чи удаваними повстанцями, опозицією. Проте деякі конфлікти так розростаються, що в їхнє гаряче пекло починають долучатися закордонні сили й інші держави. Зазвичай у цьому випадку всі учасники конфлікту стикаються з негативними наслідками. Зокрема з напливом утікачів-біженців чи катастрофічним коливанням цін на енергоресурси.

Сучасна історія показує: у світі, як і раніше, існують окремі регіони, де військові конфлікти виникають частіше, ніж в інших місцях. На думку фахівців, цьому сприяють три основні чинники. По-перше, висока народжуваність, по-друге, низький рівень життя і, по-третє, слабо розвинена система державних інститутів, без якої неможливо підтримувати у країні стійку владу. Відомі випадки, коли антиурядовим силам, повстанцям тощо вдається встановити військову диктатуру, яка може зберігатися роками, але такі випадки вкрай рідкісні.

Ознакою нашого часу стало те, що з розвитком технологій з’явився інакший вид воєн — інформаційних, методами яких є втручання в процес виборів, кібератаки, поширення неправдивих новин. Поєднання елементів традиційних воєнних тактик і сучасних підходів часто називають «гібридними війнами».

Фахівці передбачають: зміниться склад професійної армії: місце людей поступово займуть дешеві й прості у використанні машини. А через те, що для повноцінної роботи дронів знадобиться серйозна інфраструктура, зокрема супутники, то у країн, які відстають технологічно, не буде змоги виробляти подібні пристрої. Тож, найімовірніше, війни майбутнього стануть надто асиметричними — розвинені країни зможуть вести їх за допомогою машин, а воюватимуть ці машини проти живих людей.

Деякі політологи, економісти, воєнні експерти вважають: зіткнення між країнами частіше набуватимуть характеру торгових воєн. Нині головна мета боротьби держав — економічне панування, можливість домінувати у сфері виробництва та торгівлі. І все потужнішими і, на жаль, звичними інструментами таких воєн стануть санкції, митні обмеження, торгові блокади.

Усі хочуть жити безпечно. Більшість усвідомила вигоди благополучного життя й не хоче їх втрачати. Мас-медіа цивілізованих країн давно пропагують гуманістичні цінності, закликаючи до відмови від насильства.

В експертному середовищі припускають, що люди відмовляться від міжусобних воєн, якщо зіткнутися з позаземною загрозою: в такому випадку людству доведеться об’єднатися заради спільного порятунку. Проте, по-перше, таку ситуацію вкрай складно спрогнозувати. По-друге, поки людям варто думати, як мінімізувати кількість воєнних зіткнень на рідній Землі.

Олександр Козубенко

Правила поведінки

Безпечна поведінка в побутових умовах

На зміну весні прийде більше осяяне і зігріте сонечком літо, але в довгий літній день нас може очікувати небезпека.

Завдяки тому, що світить сонечко і суха трава, листя та сухостої здатні дуже легко спалахнути через необачність та недбалість людей. Хочемо нагадати вам, що маленька іскра здатна швидко вирости у неконтрольовану стихію вогню. Така пожежа може знищити доволі великі площі, перекинутись на будівлі, загрожувати здоров’ю та життю людей. Будьте обачними не грайтесь з вогнем, не розпалюйте вогнища.

Інша небезпека може спіткати Вас під час сильних поривів вітру, які доволі часті в літку. Тому хочемо нагадати, що під час сильного вітру, буревію не варто виходити на вулицю. Безпечніше буде у власному помешканні, але необхідно щільно закрити вікна в квартирі. Якщо сталося так, що негода застала Вас на вулиці пам’ятайте, що небезпечно ховатися під деревами, особливо старими, не ходити під електропроводами, триматися подалі від старих будівель, адже вітер може зірвати частину покрівлі та травмувати перехожих поряд людей.

У літню пору учні закладів освіти пішли на довгождані канікули. Але, щоб пройшли ці дні весело та незабутньо необхідно зробити їх безпечними. Давайте нагадаємо собі кілька правил і візьмемо їх на озброєння:

1. Причиною пожежі може стати неправильне користування електроприладами: електочайниками, електрокип’ятильниками, прасками, телевізорами, комп’ютерами, холодильниками.

2. Якщо засидівся перед телевізором чи комп’ютером, пам’ятай, що шкодиш не лише своїм очам, але й наражаєш себе на небезпеку через можливість виникнення пожежі. При перегріванні електроприлади можуть самозагорятися. Обов’язково давай перепочивати і своїм очам, і телевізору.

3. Не можна одночасно вмикати кілька електроприладів, адже перевантаження електромережі призводить до пожежі.

4. Коли є бажання допомогти мамі й попрасувати речі, пам’ятай, що залишати без догляду ввімкнену в розетку праску не можна.

5. Підігріваючи собі їжу, пам’ятайте, що цей про це не можна залишати без нагляду.

6. Не забувайте перевіряти чи вимкнули Ви воду, газ та світло.

7. Коли Ви знаходитесь самі удома пам’ятайте, що розваги мають бути безпечними. Не грайтеся сірниками, дуже небезпечно запалювати їх в приміщеннях, на балконах чи горищах. Ви можете тільки уявити, яке лихо може статися через це.

В разі, якщо виникла пожежа чи інша небезпечна ситуація не панікуй, відразу зателефонуй до Служби порятунку за номером «101».